Ми-маленькі українці любимо свою країну, своє село. А як же можна любити село і не знати його жителів?! Тому ми разом з дітьми і батьками прийняли участь у проекті "Моє село-частинка України".
Виховна година в початкових класах
Моє
село- частинка України
Автор вчитель початкових класів Волошкіна Зінаїда
Андріївна
Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про
рідне село, збагачувати свої знання історичним та духовним спадком минулих
поколінь, вчити точно і образно висловлювати свої думки та почуття; розвивати
мислення, пізнавальний інтерес; виховувати національну свідомість, патріотичні
почуття, повагу до людей рідної землі, спонукати до творчої та пошукової
діяльності. Розвивати в учнів уміння бачити й цінувати красу.
Обладнання:
фотоілюстрації села, малюнки дітей,макет «Село
майбутнього, карта Запорізької області..
Методи і прийоми роботи:
метод проектів, пошуковий, інформаційно-комунікаційна технологія.
Підготовчий етап роботи:
підготовка учнівських проектів «Моє
село» (діти беруть інтерв’ю у корінних жителів села. Мета проекту: підготувати цікаві відомості про рідне село, )
Форма
проведення : програма «Новини»
Захід супроводжується ІКТ підтримкою
Хід проведення виховного
заходу:
І. Звучить пісня Раїси Кириченко «Моє рідне село».
2.Учні розповідають вірші:
Моє село . яке ж воно
красиве!
Воно одне таке на цілий
світ!
Пшеничним колосом буяють
рідні ниви,
Чарує веснами садів вишневий
цвіт.
Річка хвилює пісню колисанки,
Шепочуть віттям осокори й ясени.
Моє село, його пісні й світанки
Візьму з собою в пам’ять назавжди.
Таке все тут миле, доступне
і гідне-
Високі тополі і тихе село…
Таке сокровенне, насущне і
рідне,
Воно в мою душу навіки
вросло.
Вступне
слово вчителя:
–
Любі діти! Шановні гості! Сьогодні ми будемо пізнавати таємниці рідної землі і
вчитися відчувати серцем рідне село. Села – як і люди. Їх можна образити,
знищити, розвивати, про них можна дбати. Села мають свою вдачу і характер. Вони,
мов люди, є великі та маленькі, давні та юні, недоглянуті та прекрасні. Та кожне
з них завжди турботливо дбає про власних мешканців, гостинно зустрічає своїх
відвідувачів.
Історія
села-це історія людей, які в ньому проживають. В учнів 3 класу було завдання : взяти інтерв’ю у корінних жителів села про те
яким вони його пам’ятають.
ІІ. Основна частина
1. Лєпєльська Олена відвідала знайому односельчанку
Вертипорох Зіну Василівну і поспілкувалась з нею. (учениця виходить перед
класом і роповідає).
Доповнює,сумує вчитель. Дійсно село Старопетрівка вважається одним з
перших населених пунктів на лівому березі
річки Берди. А в 1912 році потомок останнього сотника азовського
козацького війська пан Кулик, який заснував село Куликове , напам’ять про себе побудував за свій кошт початкову
школу.В цій будівлі ми нині знаходимось. А про церкву вам розповість наш гість.
2. У нас на святі
присутній протоієрей Вячеслав
Лановський. Надаємо йому слово.
3. Сербінова Вікторія брала
інтерв’ю у своєї сусідки. А на
основі отриманих даних разом з сестричкою зробили презентацію.
(учениця представляє свою презентацію).
4. Ще одне інтерв’ю від корінного жителя нашого села Матвєєва Михайла
Мусійовича .Надаємо слово нашому кореспонденту Мірошнікову Максиму.
5.Наша виховна година
проходить напередодні свята працівників сільського господарства, тому дозвольте
привітати всіх працівників цієї нелегкої професії і побажати здоров’я, затишку в оселях і мирного неба над головою.
Зараз в колгоспах працює багато техніки .а раніше все було інакше. А як
дізнавалась Жигула Алевтина .
( відеоінтерв’ю)
6. В одній відомій вам
передачі говорять : «Сміємось-значить не здаємось». Усмішки про село.
Жартували якось діти ,що
в минулім році
Посіяли вареники на сільській толоці.
Уже весна, вже травиця на толоці сходить,
А між нею Василько з виделкою ходить.
Лягай спати
вже онучку,дід говорить басом.
Я як був
маленький ,лягав з курми разом.
А онучок зубки
скалить:
- Як же ви там
спали?
- Як ви з сідала, дідусю,
Додолу не впали.
6.Здавна славиться наш край
чудовим кліматом, де повітря настояне на степних травах і морській хвилі, де зібрались
на перехресті три вітри: морський ,степний і
солончаковий . А це значить бути нам здоровими і жити довго-довго.
Огаркова Тетяна брала інтерв’ю у найстаршого жителя
нашого села.
(учениця розповідає і демонструє фото).
7. 16 вересня, на День визволення села ми збираємось з вами біля Братської могили. А чия
могила знаходиться поруч із Братською?
(Повідомлення
«кореспондента»Гарреса Данііла).
8. Презентація
«Старопетрівська школа» ( виділити Суслову Н.В. ,Маштакову Л.Г.
9.Відеоматеріал про Маштакову
Л.Г.
10.
Це мої
вчителі і моїх колег корінних жителів Махнорилової Л.І., Поросюк Т.М., Гамей
Г.П., Жигули Л.М. Для нас село стало маленькою Батьківщиною.
Звучить пісня «Село моє» у
виконанні вчителів.
11. Наша фотовиставка
демонструє краївиди села.Гарне воно в будь-яку пору року, але найчарівніше
.мені здається, навесні-заквітчані хатки, зелені левади. Мабуть тому улиці нашого села називаються «Зелена»,
«Вишнева» (слайд-шоу «квіти рідного
дому»).
- А чи знаєте, що в нашому селі була вулиця «Ювілейна»?
Про це нам повідомить наш «кореспондент»- Новак Олександр.
Багато людей старшого
покоління пам’ятають відважного
міліціонера Олександра Івановича Матвєєва, який виконуючи свої обов’язки, мужньо захистив жителів міста Бердянська від
куль озброєного бандита 1 листопада 1974 року.
Олександр
Матвєєв був добрим, сміливим,
захисником слабких.
В передостанній день свого
життя Саша вивів на аркуші паперу слова
своїй коханій дівчині: «Вибач мене за те ,що недостатньо приділяв тобі уваги. Я жив тільки для людей, віддавав
все людям.
Його ім’ям названо вулицю в селі: була
«Ювілейна», а стала «Матвєєва» в честь Олександра, бо він мешкав на цій вулиці.
12. Кригіна Катруся прокладе місточок від минулого
нашого села до майбутнього.
(виступ учениці)
13. Вправа «Мікрофон» -Яким же ви бачите село в
майбутньому?
Ми мріємо про те ,щоб наше село розквітало і свої
мрії учні передали в малюнках . Діти , найбільше я хочу, щоб ваші мрії
здійснилися. Я вірю в вас, ви –гідні мешканці і вам вирішувати його майбутню
долю. Нехай же майбутнє буде для всіх нас щасливим, прекрасним і сонцесяйним.
Рефлексія
§ А що нового ви сьогодні дізналися про наше cело ?
§ Чи відчули ви серцем рідне
село ?
§ Чи можете ви сказати про себе, що ви є патріотами свого села?
Вправа «Банк добрих
справ»
§ Які добрі справи для рідного села ви можете зробити вже сьогодні?
Учитель: Бути патріотом – це любити своє село, свою вулицю, якою. Ходив до дитячого садка до школи, любити людей і
природу навколо. Любити – це турбуватися про майбутнє і берегти те, що маємо. Сьогодні ви можете, і маєте для цього всі
можливості добре вчитися, аби бути освіченими громадянинами своєї країни України.
Діти виконують пісню «Вкраїно моя».
Немає коментарів:
Дописати коментар